Порівняти( визначити спільне і відмінне) такі явища , як Хрестові походи та Реконкіста.

Відповідь:

Хрестові походи та Реконкіста є двома важливими історичними явищами, пов'язаними з християнським світом. Основне спільне між ними полягає в тому, що обидва ці явища мали релігійну мотивацію і спрямовані були на відновлення або поширення християнства.

Однак, є і відмінності між ними:

Хрестові походи відбувалися протягом XI-XIII століть і були спрямовані на визволення Єрусалиму та інших святих місць в Палестині від мусульманського владаря.

Основними учасниками були європейські християни, які брали участь у походах на за папи Римського.

Хрестові походи мали значний військовий та політичний вплив на Європу, але їхні результати в Палестині були тимчасовими.

Реконкіста:

Реконкіста була тривалим процесом відновлення християнського контролю над Піренейським півостровом, який тривав протягом VIII-XV століть.

Головними учасниками були християнські воїни з Християнських королівств, таких як Арагон, Кастилія, Леон та Наварра.

Реконкіста завершилася в 1492 році після захоплення останнього мусульманського королівства Гранада.

Отже, Хрестові походи та Реконкіста мають спільну релігійну мотивацію, проте відрізняються в часовому періоді проведення, географічному контексті, учасниками та результатами.

Пояснення:

Відповідь:

Знизу

Пояснення:

Хрестові походи та Реконкіста - це дві важливі події, пов'язані зі столітніми війнами і християнськими впливами у Середньовіччі. Ось порівняння між цими двома явищами:

Спільне:

1. Релігійний контекст: Як Хрестові походи, так і Реконкіста мали релігійний мотив. Обидві події були спонукані християнською вірою і метою відновити християнство в територіях, що були втрачені для ісламу.

2. Військові дії: Ці події включали в себе воєнні дії та збройні конфлікти. В обох випадках християнські сили воювали проти мусульманських сил для контролю та відновлення певних територій.

Відмінне:

1. Ціль: Одне з основних відмінностей полягає в тому, що Хрестові походи мали на меті звільнення святого місця Єрусалиму та інших святих місць від мусульманського контролю. У Реконкісті ціль полягала відновленні християнської влади в Піренейському півострові.

2. Географія: Хрестові походи були спрямовані в основному на Схід, в той час як Реконкіста фокусувалась на Іспанії та Португалії.

3. Тривалість: Хрестові походи тривали з XI по XIII століття і мали декілька хвиль, тоді як Реконкіста тривала близько восьми століть, з XI по XV століття.

4. Учасники: Хрестові походи залучали людей з різних європейських країн, в той час як Реконкіста була більш внутрішньою боротьбою за контроль над Піренейським півостровом між християнськими і мусульманськими силами, що населяли територію.

5. Результат: Хрестові походи в основному не досягли своєї головної мети звільнення Єрусалиму, хоча вони мали вплив на європейську культуру та торгівлю. У Реконкісті християнські сили досягли успіху і повернули значну частину Піренейського півострова під свою владу.

• Отже, Хрестові походи та Реконкіста мають спільні елементи, такі як релігійний контекст і військові дії, але їхні цілі, географічний фокус, тривалість, учасники та результати виявляють суттєві відмінності між ними.

1.гормон-лишнее.гормон -биологически-активное вещество.все остальное различные виды клеток: нефрон-единица строения почки,остеоцит-клетки костей,лейкоциты-клетки крови,мышечное волокно-мышечная ткань.

2.надпочечники-это железы внутренней секреции.все остальное органы мочевыделительной системы.

3.мальпигиевые сосуды-орган выделения у членистоногих животных.все остальное кровеносная система.

внутренняя политика александра iii часто обозначается словом контрреформы. связано это с тем, что в его царствование были пересмотрены некоторые положения судебной, городской и земской реформ в сторону усиления государственной власти, а также позиций дворянского сословия. в 1882 году была цензура и контроль за периодическими изданиями, некоторые из них были закрыты. в 1887 году было запрещено принимать в гимназии детей из семей низших слоев общества. в народе этот закон получил название «циркуляр о кухаркиных детях». в 1889 году в деревнях была введена должность земского начальника, назначавшегося из потомственных дворян. он получал право надзора и контроля над органами крестьянского . в 1889—1892 годах были ограничены права органов городского и земского . представительство дворянства и имущих слоев городского населения в них было увеличено за счет других сословий. однако в целом эпоху царствования александра iii временем контрреформ называть нельзя. ни одна из реформ царя-освободителя александра ii не была отменена. более того, одновременно проводилась политика, направленная на ускоренное развитие страны, подъем сельского хозяйства и промышленности, снижения налогов, в том числе и с крестьян.