ответ:
галя козачок
раптом вітька оторопіло застиг на місці: з бічної вулички, широко усміхаючись, прямо на них ішла галя козачок. ні, вона не йшла, а наче аж пливла, ледь торкаючись землі стрункими ногами в білих черевичках та гордо несучи маленьку голівку з товстою косою.
яка ж вона куди він раніше дивився, о слі о великий слі і добре, що хоч вчасно прозрів!
ніби сонце вкотилося до сарая. на порозі з'явилася галя козачок.
вона підходила до нього, струнка й висока, в білому-білому платті, зашаріла від швидкої ходи, а очі сяяли ніяково й радо.
щоправда, галя — дівчина не з лякливих. сам причепа колись потиснув їй руку і подякував за відвагу. він тоді їхав велосипедом мимо колгоспної ферми, звідти вискочив бугай .
